![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
luk_aaФразеологізм – це таке сполучення слів, яке не виникає в процесі мовлення заново, а відтворюється у вигляді усталеної, цілісної конструкції. До фразеологізмів належать ідіоми, мовні штампи, прислів'я і приказки, крилаті вирази і афоризми. Зрозуміло, що кожне таке висловлювання колись було сказане в перший раз певною людиною, тобто так чи інакше мало одного автора. Кожне прислів"я і кожну приказку хтось колись сказав перший раз, але тепер ми сприймаємо їх як народну мудрість.
Деякі крилаті вирази і афоризми також втратили конкретне авторство, принаймні, вживаючи їх, люди не замислюються, кому належать ці слова (наприклад, "Шлях до істини тернистий"). Деякі вислови зберігають ім"я свого творця, і сумнівів це ім"я не викликає (наприклад, "Держава – це я" (Людовик XIV, король Франції).
Існують також перехідні форми, в яких перебуває фразеологізм перед тим, як втратити ім"я конкретного автора і перейти в розділ народної мудрості. Люди при цьому відчувають, що дане висловлювання є цитатою з певного автора, але от конкретно з якого – сказати їм важко. І різні люди приписують такий фразеологізм різним авторам.
Цікаво дослідити з цієї точки зору висловлювання "Російський демократ закінчується там, де починається українське питання". За допомогою Гугля зробити це не дуже складно.
Воістину справедливо твердив В. Винниченко, що російський демократ закінчується там, де починається українське питання...
Академік Вернадський ще в 1915 році стверджував, що російський демократ закінчується там, де починається українське питання...
Я часто згадую вислів Лесі Українки: "російський демократ закінчується там де починається українське питання"...
Додати можна ще С.Петлюру: "У багатьох російських соціал-демократів демократія закінчується там, де починається національне питання". 1906 рік!...
Якби Росія була більш привабливою, наприклад, демократичною, нічого не змінилося б у її ставленні до українців. Бо російський демократ закінчується там, де починається розмова про Україну...
Воістину, як у М. Бердяєва: російський демократ закінчується там, де починається українське питання...
Не буду повторювати тезу не то Герцена, не то Бабеля про те, що "російська демократія закінчується там, де починається українське питання"...
А в Росії, знаєте, російська демократія закінчується там, де починається українське питання, так казали классики...
Адже ще досі живий вираз, що "російський демократ закінчується на Хуторі-Михайлівському", там, де починається українське питання...
***
Приклади можна продовжувати і продовжувати (їх в Гугля неміряно), але вже з цієї невеликої підбірки добре видно: у свідомості людини, що говорить українською мовою, досліджуваний фразеологізм приписується В.Винниченку, академіку Вернадському, Лесі Українці, Симону Петлюрі, М.Бердяєву, "чи то Герцену, чи то Бабелю", узагальнююче "класикам" і, нарешті, переходить в розділ афоризмів, що не мають і не потребують автора (народна мудрість).
Цікаво, чи не так? Але ще більш цікаво дослідити фразеологізм "русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос"! Як він почувається в російській мові?
"Российский демократ заканчивается там, где начинается Украина". Слова русского, между прочим, а не украинца. – Кстати, какой русский это сказал? – Так и знал! Это ж исковерканный Ленин: "русский демократ заканчивается там, где начинается национальный вопрос"..."
Адам Мицкевич. "Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" (За точность цитирования не ручаюсь – по памяти)...
Еще Винниченко писал, что русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос...
Еще в прошлом веке писал великий украинский ученый, академик В. Вернадский:"Русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос"...
Кто-то из великих сказал, что русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос...
Верно сказано: "Русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос"...
Недаром сами же русские классики говорят – русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос...
К известному изречению "русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос" добавились два дополнения: и там, где начинается вопрос нефти и теплых морей...
Премьер-министр Украины Винниченко "русская демократия заканчивается там, где начинается национальный вопрос"...
Как там сказано у древних:"... русский демократ и интеллигент заканчивается там, где начинается "украинский вопрос"...
Верна же русская поговорка (по-моему, ранний Ленин) - что рассиянский интеллигент и демократ заканчивается ровно там, где начинается украинский вопрос...
Супер, правда?! Ленин, Адам Мицкевич, Винниченко, Вернадский, "кто-то из великих", "русские классики", – и, наконец, окончателный переход в разряд афоризмов – "известное изречение" – и даже в разряд русской народной мудрости! ("русская поговорка")...
Джерело
Особливо мені здається, якщо фразеологізм не втратив з віком своєї актуальності, то вже не так важливо, хто насправді є його автором.
Деякі крилаті вирази і афоризми також втратили конкретне авторство, принаймні, вживаючи їх, люди не замислюються, кому належать ці слова (наприклад, "Шлях до істини тернистий"). Деякі вислови зберігають ім"я свого творця, і сумнівів це ім"я не викликає (наприклад, "Держава – це я" (Людовик XIV, король Франції).
Існують також перехідні форми, в яких перебуває фразеологізм перед тим, як втратити ім"я конкретного автора і перейти в розділ народної мудрості. Люди при цьому відчувають, що дане висловлювання є цитатою з певного автора, але от конкретно з якого – сказати їм важко. І різні люди приписують такий фразеологізм різним авторам.
Цікаво дослідити з цієї точки зору висловлювання "Російський демократ закінчується там, де починається українське питання". За допомогою Гугля зробити це не дуже складно.
Воістину справедливо твердив В. Винниченко, що російський демократ закінчується там, де починається українське питання...
Академік Вернадський ще в 1915 році стверджував, що російський демократ закінчується там, де починається українське питання...
Я часто згадую вислів Лесі Українки: "російський демократ закінчується там де починається українське питання"...
Додати можна ще С.Петлюру: "У багатьох російських соціал-демократів демократія закінчується там, де починається національне питання". 1906 рік!...
Якби Росія була більш привабливою, наприклад, демократичною, нічого не змінилося б у її ставленні до українців. Бо російський демократ закінчується там, де починається розмова про Україну...
Воістину, як у М. Бердяєва: російський демократ закінчується там, де починається українське питання...
Не буду повторювати тезу не то Герцена, не то Бабеля про те, що "російська демократія закінчується там, де починається українське питання"...
А в Росії, знаєте, російська демократія закінчується там, де починається українське питання, так казали классики...
Адже ще досі живий вираз, що "російський демократ закінчується на Хуторі-Михайлівському", там, де починається українське питання...
***
Приклади можна продовжувати і продовжувати (їх в Гугля неміряно), але вже з цієї невеликої підбірки добре видно: у свідомості людини, що говорить українською мовою, досліджуваний фразеологізм приписується В.Винниченку, академіку Вернадському, Лесі Українці, Симону Петлюрі, М.Бердяєву, "чи то Герцену, чи то Бабелю", узагальнююче "класикам" і, нарешті, переходить в розділ афоризмів, що не мають і не потребують автора (народна мудрість).
Цікаво, чи не так? Але ще більш цікаво дослідити фразеологізм "русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос"! Як він почувається в російській мові?
"Российский демократ заканчивается там, где начинается Украина". Слова русского, между прочим, а не украинца. – Кстати, какой русский это сказал? – Так и знал! Это ж исковерканный Ленин: "русский демократ заканчивается там, где начинается национальный вопрос"..."
Адам Мицкевич. "Русский интеллигент заканчивается там, где начинается польский вопрос" (За точность цитирования не ручаюсь – по памяти)...
Еще Винниченко писал, что русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос...
Еще в прошлом веке писал великий украинский ученый, академик В. Вернадский:"Русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос"...
Кто-то из великих сказал, что русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос...
Верно сказано: "Русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос"...
Недаром сами же русские классики говорят – русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос...
К известному изречению "русский демократ заканчивается там, где начинается украинский вопрос" добавились два дополнения: и там, где начинается вопрос нефти и теплых морей...
Премьер-министр Украины Винниченко "русская демократия заканчивается там, где начинается национальный вопрос"...
Как там сказано у древних:"... русский демократ и интеллигент заканчивается там, где начинается "украинский вопрос"...
Верна же русская поговорка (по-моему, ранний Ленин) - что рассиянский интеллигент и демократ заканчивается ровно там, где начинается украинский вопрос...
Супер, правда?! Ленин, Адам Мицкевич, Винниченко, Вернадский, "кто-то из великих", "русские классики", – и, наконец, окончателный переход в разряд афоризмов – "известное изречение" – и даже в разряд русской народной мудрости! ("русская поговорка")...
Джерело
Особливо мені здається, якщо фразеологізм не втратив з віком своєї актуальності, то вже не так важливо, хто насправді є його автором.
