luk_aa | Про футбол, напрімєр...

Оригинал взят у

- Мальчік! Ей, мальчік! Слишиш міня, сарванєц? Нє бєгай як оглашенний, сюда хаді. Што ета такоє у тібя?

- Футбольний м'яч, дядінька. Ним в футбол грають, понімаєте?

- Лутше тібя. Вот што ти щаз дєлаїш, как іграєш? Ета по твоєму футбол? Гдє розпаси, дріблінг, фланговиє проходи, ігра в стєнку? Гдє ета всйо? Што за дворовиє прориви по центру і удари в шестьорку? Какой дурєнь тебя вопше на полє пустіл?

- Папа і пустив, він у мене олімпійський чемпіон. А ви, дядя, не гундіть, а покажіть як надо. А то розказувать ви вмієте, а в самого пузо, одишка і шльопанці.

- Показивать тєбє всьо нада. Тєорію вчи, балбєс. Я футбольниє стратєгії строїл ішьо кагда твой папа в ДЮСШ ходіл. Щьочкой бєй і п'яткою розпасовуй, што не ясно?

- Ясно шо ви тільки пиздіти способні, тєорєтіки запорєбрікові.

- Люді! Друзья! Спасітє. Оп'ять злиє укрАїнци наших пад адну грєбьонку мєтут.

- Шо тут за галас? Шо за лемент я питаю? Вася, ти шо наробив халамиднику? Шо наробив, га? Чому дядя плаче?

- Дядя мене в футбол грати вчить, а в самого з рота гамном воняє. Не могу я так, протівно.

- А йому не протівно 25 років з язиком в жопі сидіти? Вот, бачиш, киває. Протівно. Але сидить, бо ліберальний опозиціонер. І буде сидіти. Так, синок, шо треба сказати дяді?

- Іди нахуй, совєтчік йобаний.

- Вот так, синку. Правильно. А тепер пішли, футбола пограєм.