![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
luk_aaСхідну частину головної площі Харкова – Свободи – замикає монументальна будівля світло-жовтого кольору, відома кожному харків'янину. У 1950-90-х роках у ньому розміщувався обком КПУ, а після здобуття Україною незалежності у будівлі розмістилася обласна адміністрація.
До нинішньої площі Свободи забудова Сумської вулиці дійшла у середині ХІХ століття. З 1849 року місто почало продажу ділянок під забудову на території, розташованій на північ від Ветеринарного провулка (нинішньої вулиці Свободи). У цьому вся районі стали поселятися представники інтелігенції, духовенства, юристи, лікарі, журналісти, діячі мистецтв. Забудова розвивалася з правого боку Сумської, оскільки землі ліворуч належали Харківському університету. Остаточне планування району було оформлено у 1895 році, коли було розроблено та затверджено план міста Харкова.
На земельній ділянці на розі Ветеринарної та Сумської вулиць у 1875-му році власник, колезький секретар Микола Семигановський, збудував кам'яну двоповерхову лавку за проектом архітектора Г.Я.Стрижевського. У 1890-х роках Харківське Губернське земство купляє цю земельну ділянку за 34 000 рублів під забудову.
Було оголошено відкритий конкурс на проект будівлі Губернського земства. У конкурсі переміг проект молодого одеського архітектора Адольфа Мінкуса, випускника Одеського мистецького училища. На розі Сумської та Ветеринарної вулиць виросла ошатна будівля висотою 2,5 поверху в стилі неоренесансу, увінчана невеликим куполом. Будівлю прикрашали алегоричні постаті “Землеробство” та “Промисловість” скульптора Йосипа Мормоне. Фасад оздоблювали одинадцять гербів повітів Харківської губернії.
1. Будівля губернського земства на дореволюційній листівці
Земство 1912 року розширило ліве крило будівлі за проектом харківського архітектора Віктора Величка. Будівля вдало вписалася в навколишню забудову, створивши ансамбль Губернського земства і у такому вигляді проіснувало до 1930 року.
2.Будівля губернського земства після реконструкції.
З 1925-го, за часів "першої столиці", в будівлі розмістився ЦК КП(б)У на чолі з Кагановичем. Через п'ять років партапарату стало тісно у будівлі. Перебудова, проведена до 1932 року за проектом молодого конструктивіста Якова Штейнберга з Товариства сучасних архітекторів України, повністю змінила вигляд будівлі. Архітектор відмовився збереження деталей оформлення старих частин фасаду. Так було втрачено останні елементи будівлі Губернського Земства і в результаті вийшов черговий величезний конструктивістський паралеліпіпед у стилі поштамту на ПЗ чи АТС на Мироносицькій.
3. Будівля ЦК КП(б)У, 1932.
Під час Другої світової війни будівля була зруйнована, відновлення у колишньому вигляді вважали недоцільною і у 1954 році звели на колишньому місці нову будівлю у стилі сталінського ампіру (у не найгіршому його варіанті) за проектом Веніаміна Костенка та Володимира Орєхова. Будинок вписався в навколишню забудову прямокутної частини площі Свободи і віднесений до пам'ятників архітектури 1950-х років.
4. Будівля ХОДА, 2015
Фасад симетричної будівлі оздоблений рельєфними деталями модернізованого класичного характеру. Ряд тричетвертних колон заввишки п'ять поверхів підтримує антаблемент, форми якого надано шостому поверху. Над карнизом роль парапету виконує глуха стіна зверненого до двору односхилого даху. Вінчає будинок масивний картуш. У ліпних прикрасах використано окремі мотиви українського народного зодчества.
Вранці 24 лютого 2022 року на землю України прийшла війна. Нові нацисти з Росії ставлять своїм завданням знищення українців як народу та України як держави. Не в змозі зламати опір Збройних сил України та всього українського народу, ворог намагається залякати нас. Міжнародними спостерігачами вже зафіксовано численні військові злочини московського режиму - звірячі вбивства мирного населення, згвалтування, мародерство, обстріл та бомбардування цивільних об'єктів.
Загарбниками знищуються житлові будинки, школи, дитячі садки, об'єкти культури, адміністративні будинки. Вони лицемірно заявляють, що обстрілюють лише військові об'єкти. Харків'яни чудово знають ціну цієї цинічної брехні, вони бачать, як дикі варвари зруйнували тисячі харківських будівель та вбили сотні мирних людей. Дика орда зі сходу у чаді руйнації не зупиняється і перед знищенням пам'яток культури.
Вранці 1 березня окупати випустили дві ракети "Калібр" по будівлі Харківської обласної державної адміністрації та площі Свободи. Будівля зазнала важких руйнувань, у шестиповерховій споруді обрушилися перекриття між декількома поверхами. Вибухова хвиля завдала серйозних пошкоджень сусіднім будинкам, загинули люди. Кількість загиблих від обстрілу на 3 квітня становила 29 людей.
5. Будівля ХОДА, 2022
Від руки окупантів загинули мирні громадяни – студент НТУ ХПІ волонтер Кирило Осипенко, студентка КНУ ім. Шевченка, талановитий математик та вчителька 21-річна Юля Здановська, також загинули люди, які були поблизу будівлі, зокрема й дитина.
Вбивць та злочинців чекає неминуче покарання. Всі російські нацисти, причетні до вбивств мирних людей, руйнації мирних міст, будуть суворо покарані. Збройні сили України вже знищили майже 20 000 загарбників та продовжують свою гідну справу.
Слава Україні!
Джерела:
1. Георгій Нікольський
2. Т.В.Тихомирова "Будинки на Сумській"
3. Сайт НВ
4. Newsroom
5. 24tv
До нинішньої площі Свободи забудова Сумської вулиці дійшла у середині ХІХ століття. З 1849 року місто почало продажу ділянок під забудову на території, розташованій на північ від Ветеринарного провулка (нинішньої вулиці Свободи). У цьому вся районі стали поселятися представники інтелігенції, духовенства, юристи, лікарі, журналісти, діячі мистецтв. Забудова розвивалася з правого боку Сумської, оскільки землі ліворуч належали Харківському університету. Остаточне планування району було оформлено у 1895 році, коли було розроблено та затверджено план міста Харкова.
На земельній ділянці на розі Ветеринарної та Сумської вулиць у 1875-му році власник, колезький секретар Микола Семигановський, збудував кам'яну двоповерхову лавку за проектом архітектора Г.Я.Стрижевського. У 1890-х роках Харківське Губернське земство купляє цю земельну ділянку за 34 000 рублів під забудову.
Було оголошено відкритий конкурс на проект будівлі Губернського земства. У конкурсі переміг проект молодого одеського архітектора Адольфа Мінкуса, випускника Одеського мистецького училища. На розі Сумської та Ветеринарної вулиць виросла ошатна будівля висотою 2,5 поверху в стилі неоренесансу, увінчана невеликим куполом. Будівлю прикрашали алегоричні постаті “Землеробство” та “Промисловість” скульптора Йосипа Мормоне. Фасад оздоблювали одинадцять гербів повітів Харківської губернії.
1. Будівля губернського земства на дореволюційній листівці
Земство 1912 року розширило ліве крило будівлі за проектом харківського архітектора Віктора Величка. Будівля вдало вписалася в навколишню забудову, створивши ансамбль Губернського земства і у такому вигляді проіснувало до 1930 року.
2.Будівля губернського земства після реконструкції.
З 1925-го, за часів "першої столиці", в будівлі розмістився ЦК КП(б)У на чолі з Кагановичем. Через п'ять років партапарату стало тісно у будівлі. Перебудова, проведена до 1932 року за проектом молодого конструктивіста Якова Штейнберга з Товариства сучасних архітекторів України, повністю змінила вигляд будівлі. Архітектор відмовився збереження деталей оформлення старих частин фасаду. Так було втрачено останні елементи будівлі Губернського Земства і в результаті вийшов черговий величезний конструктивістський паралеліпіпед у стилі поштамту на ПЗ чи АТС на Мироносицькій.
3. Будівля ЦК КП(б)У, 1932.
Під час Другої світової війни будівля була зруйнована, відновлення у колишньому вигляді вважали недоцільною і у 1954 році звели на колишньому місці нову будівлю у стилі сталінського ампіру (у не найгіршому його варіанті) за проектом Веніаміна Костенка та Володимира Орєхова. Будинок вписався в навколишню забудову прямокутної частини площі Свободи і віднесений до пам'ятників архітектури 1950-х років.
4. Будівля ХОДА, 2015
Фасад симетричної будівлі оздоблений рельєфними деталями модернізованого класичного характеру. Ряд тричетвертних колон заввишки п'ять поверхів підтримує антаблемент, форми якого надано шостому поверху. Над карнизом роль парапету виконує глуха стіна зверненого до двору односхилого даху. Вінчає будинок масивний картуш. У ліпних прикрасах використано окремі мотиви українського народного зодчества.
Вранці 24 лютого 2022 року на землю України прийшла війна. Нові нацисти з Росії ставлять своїм завданням знищення українців як народу та України як держави. Не в змозі зламати опір Збройних сил України та всього українського народу, ворог намагається залякати нас. Міжнародними спостерігачами вже зафіксовано численні військові злочини московського режиму - звірячі вбивства мирного населення, згвалтування, мародерство, обстріл та бомбардування цивільних об'єктів.
Загарбниками знищуються житлові будинки, школи, дитячі садки, об'єкти культури, адміністративні будинки. Вони лицемірно заявляють, що обстрілюють лише військові об'єкти. Харків'яни чудово знають ціну цієї цинічної брехні, вони бачать, як дикі варвари зруйнували тисячі харківських будівель та вбили сотні мирних людей. Дика орда зі сходу у чаді руйнації не зупиняється і перед знищенням пам'яток культури.
Вранці 1 березня окупати випустили дві ракети "Калібр" по будівлі Харківської обласної державної адміністрації та площі Свободи. Будівля зазнала важких руйнувань, у шестиповерховій споруді обрушилися перекриття між декількома поверхами. Вибухова хвиля завдала серйозних пошкоджень сусіднім будинкам, загинули люди. Кількість загиблих від обстрілу на 3 квітня становила 29 людей.
5. Будівля ХОДА, 2022
Від руки окупантів загинули мирні громадяни – студент НТУ ХПІ волонтер Кирило Осипенко, студентка КНУ ім. Шевченка, талановитий математик та вчителька 21-річна Юля Здановська, також загинули люди, які були поблизу будівлі, зокрема й дитина.
Вбивць та злочинців чекає неминуче покарання. Всі російські нацисти, причетні до вбивств мирних людей, руйнації мирних міст, будуть суворо покарані. Збройні сили України вже знищили майже 20 000 загарбників та продовжують свою гідну справу.
Слава Україні!
Джерела:
1. Георгій Нікольський
2. Т.В.Тихомирова "Будинки на Сумській"
3. Сайт НВ
4. Newsroom
5. 24tv
no subject
Date: 2022-04-20 01:24 pm (UTC)